Команда вірусологів з Монреаля зробила крок до лікування ВІЛ завдяки померлим людям, які пожертвували свої тіла науці. Вчені зробили відкриття, яке колись може призвести до повного знищення ВІЛ у інфікованої людини. Воно було представлене на великій міжнародній конференції зі СНІДу, яка відбулася в мегаполісі. Більш докладно про все це читайте на montreal-name.com.

Викорінити ВІЛ\СНІД

У своїй Глобальній стратегії боротьби з ВІЛ\СНІДом на 2021-2026 роки Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу визначає чіткі цілі щодо викорінення епідемії до 2030 року. Щоб забезпечити досягнення цих цілей у Квебеку, важливо, щоб спільнота, політичний, науковий і фінансовий сектори об’єдналися. Громадський сектор, який бореться з ВІЛ/СНІДом у Квебеку, а це майже 40 організацій, продовжує пропонувати свою підтримку, супровід, профілактику та програми догляду. Однак, щоб ці дії були постійними та щоб домогтися викорінення ВІЛ/СНІД до 2030 року, вкрай необхідно, щоб органи державної влади взяли на себе конкретні зобов’язання підтримувати цю боротьбу через узгоджену стратегію з громадою.

Громадський сектор під керівництвом Коаліції громадських організацій Квебеку для боротьби зі СНІДом виступив з ініціативою покращити доступ до тестування на ВІЛ та всі інфекції, що передаються статевим шляхом та через кров. Підтримувати лікування ВІЛ та продовжувати зусилля щодо зменшення ризиків і шкоди шляхом розгортання послуг, адаптованих до потреб зацікавлених осіб і груп ризику. Діяти на соціальні детермінанти здоров’я шляхом створення сприятливого середовища та розвивати міжгалузеві партнерства.

Де заховався вірус?

Не дивлячись на те, що захворювання на ВІЛ\СНІД перекваліфікувалось зі смертельного до хронічного захворювання, очікувана тривалість життя ВІЛ-інфікованих, якщо їх лікувати, все ще приблизно на 10 років менша, ніж середня тривалість життя людей, які не інфіковані ВІЛ. Це тому, що вірус практично знешкоджено, але не повністю. Він ховається в клітинах, які вчені називають резервуарами.

Ховаючись у певних органах, вірус викликає хронічне запалення, яке в довгостроковій перспективі може призвести, наприклад, до пошкодження нирок, серцево-судинних або когнітивних ускладнень і раку.

Канадський дослідницький консорціум лікування ВІЛ (CanCURE), зміг скласти карту цих резервуарів. Таке стало можливим завдяки двом людям, які хоч і були хворими на СНІД, померли з іншої причини. Це відбулось в Оттаві та Едмонтоні. 

Монреальські вчені не змогли б отримати доступ до тканин за інших умов, ніж ці. Вони намагаються з’ясувати, в яких тканинах захований вірус, його особливості, як він поводиться і в яких саме органах “заховався”. 

Стан ремісії 

Ці дослідження стали кульмінацією трирічної роботи директора лабораторії ретро вірусології людини Монреальського клінічного дослідницького інституту Еріка А. Коена та його команди. Монреальські вчені знаходяться на етапі просування своїх знань. Перш ніж досягти повного зцілення, треба зрозуміти всі нюанси проблеми. 

У своїй лабораторії третього рівня, яка має дуже високі вимоги до безпеки, вчені працюють над тим, щоб  взяти під контроль, а згодом зменшити розміри цих смертельних резервуарів. Кінцева мета — знайти ліки, які б повністю їх знищили.

В найближчі п’ять-шість років наукові досягнення дозволять людям, які живуть з ВІЛ, перебувати в стані ремісії, тобто вони зможуть на деякий час припинити приймання ліків без ускладнень. 

Нагадаємо, що Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) ідентифікували Люк Монтаньє та Франсуаза Барре-Сінусі в Інституті Пастера в Парижі. Це принесло їм Нобелівську премію з медицини в 2008 році. Однак перші випадки були описані в Сполучених Штатах в 1981 році.  

Не менше 38 мільйонів людей живуть з цим вірусом у всьому світі.