Більшість тварин, яких можна забрати додому, щоб стати їхнім другом, знаходяться в притулку Монреальського товариства захисту тварин від жорстокого поводження на вулиці Жан-Талон. Будь-хто може сюди завітати й познайомитися з ними. Слід лиш дізнатись, у які години притулок працює. Потрапити в притулок, до слова, можна й у вихідні дні, але доведеться почекати, можливо, навіть кілька годин, тому, тут радять приїздити в будні дні.
У притулку працюють консультанти з усиновлення тварини, які нададуть необхідну консультацію, а також дадуть відповідь на всі ваші запитання. Консультанти розкажуть про ті зобов’язання, які має взяти на себе той, хто хоче усиновити тварину. Тут також можна придбати основні необхідні аксесуари для свого нового компаньйона. Саме так працює Монреальське товариство захисту тварин від жорстокого поводження, яке, до слова, має довгу історію, але більш докладно про все це читайте на montreal-name.com.
Історія товариства
Канадське товариство запобігання жорстокому поводженню з тваринами, яке більш відоме, як Монреальське товариство захисту тварин від жорстокого поводження, було засноване в Монреалі у квітні 1869 року групою громадян. Відомо, що це товариство було першою гуманітарною організацією в Канаді. Звідси, судячи з усього, і прикметник «канадське» в назві.
На початку свого існування головним завданням товариства було покращення становища, ні, не собак чи котів, як хтось, можливо, подумав, а тяглових коней. Відомо, що ці тварини дуже потерпали від своїх господарів. Постійні побиття, надмірна вага, яку їм доводилося перевозити, перманентний голод, травми, що призводили до кульгавості та поранення від упряжі були найпоширенішими видами жорстокого поводження з тягловими конями на той час.
Відтак товариство енергійно взялося за роботу, і вже протягом першого року свого існування досягло значного прогресу. Можна сказати, що небайдужим людям вдалося виправити ситуацію, покращивши стан коней по всьому острову Монреаль. Невдовзі після цього Монреальське товариство захисту тварин почало зосереджувати свою увагу на інших питаннях, або правильніше, на інших тваринах, які так само піддавалися тортурам та жорстокому поводженню. Розпочався гуманний контроль за станом місцевих собак, приділялася увага півнячим боям та вбивству диких птахів.
Знакова подія для Монреальського товариства захисту тварин від жорстокого поводження сталася в 1914 році. Саме тоді товариство придбало свій перший притулок, де планувалося тримати скалічених тварин, надавати їм допомогу. Притулок був розташований за адресою Демонтіньї-стріт-Іст, 201. До 1928 року притулок став настільки переповненим, що йому довелося переїхати на вулицю Сент-Джеймс-стріт-Вест, нині це вулиця Сен-Жака. На той час у притулку працювало шість інспекторів, один водій, один спеціаліст з евтаназії, нічний сторож із трьома офісними працівниками.
Місія товариства захисту тварин
Монреальське товариство захисту тварин продовжувало працювати за новою адресою, надаючи допомогу постраждали від насильства тваринам, безхатькам тощо. У 1953 році старе-нове приміщення організації теж стало замалим. Тому, коли було знайдено ділянку землі на вулиці Намюр, нині це вулиця Жан-Талона, було прийнято рішення про будівництво нового, більшого й комфортнішого притулку.
Будівлю було завершено в 1955 році. Новий комплекс проіснував 30 років, до 1985 року, коли так само вже не міг вміщати всіх тварин, яким була потрібна допомога. Відтак притулок був частково зруйнований та реконструйований, після чого він став відповідати потребам в утриманні та догляді за тваринами.
За роки свого існування і плідної роботи в Монреальському товаристві захисту тварин викристалізувалась місія організації, яка є незмінною із часів заснування, незалежно від того, за якою адресою знаходиться товариство. Ця місія ґрунтується виключно на гуманітарних принципах, і полягає в тому, щоб захищати тварин від нехтування та жорстокого поводження та експлуатації. У товаристві завжди представляють інтереси та забезпечують добробут тварин, стараючись підвищити обізнаність громадськості та допомогти пробудити співчуття до всіх живих істот.
Про масштаби роботи товариства говорять такі цифри. Щороку Товариство захисту тварин приймає від скотарства майже 14 тис. покинутих тварин. При цьому організація в економічному аспекті покладається, за невеликим виключенням, лише на громадські пожертви для виконання своєї роботи. Відтак тут вдячні всім, хто підтримує товариство, дозволяючи продовжувати місію з допомоги «меншим браттям».
Реалії сучасності
Нині всі мешканці мегаполіса звертають увагу на той факт, що кількість покинутих тварин досягла безпрецедентного рівня. До прикладу, за перші чотири місяці 2025 року під захист Монреальського товариства захисту тварин потрапило не менше 1212 звірів. Це, на хвилиночку, на 26% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Ба більше, уже п’ятий рік поспіль організація відзначає значне зростання кількості покинутих тварин.
У 2023 році ці показники вже наближалися до допандемійного рівня, а у 2024 вони були безцеремонно перевищені. Для розуміння катастрофічності ситуації — загалом було покинуто понад 3000 тварин. І що найсумніше, що у 2025 році ця тенденція продовжує погіршуватися.
Певний спад відбувся під час пандемії. Тоді багато сімей брали тварин на утримання. Це дещо покращило ситуацію, навіть були спрощені умови надання дозволів на усиновлення тварин. При цьому, хвилі покинутих тварин, якої боялися спеціалісти товариства не сталося. Але це були оманливі сподівання. Зростання кількості покинутих тварин відбувалося поступово.
Нині крива, яка демонструє відмову від тварин продовжує зростати. У товариств, навіть не можуть спрогнозувати, де буде стеля цих відмовлень від «братів наших менших». Хоча нині стає зрозумілим, що завершення пандемії дуже вплинуло на кількість покинутих тварин. Але все це відбулося з відстрочкою і в значно перебільшених масштабах.
Проблема в тому, що вартість життя змушує багато сімей робити болісний вибір. Нині більше однієї сім’ї щодня змушені відмовлятися від свого улюбленця через переїзд. Разом із тим, для багатьох монреальців стають недоступними ветеринарні збори. Так само ситуація погіршується через обмежений ринок оренди житла та певні інфляційні процеси.
Заклик про допомогу
Відтак Монреальська асоціація захисту тварин терміново звертається до громадськості з проханням допомогти їй подолати цю хвилю покинутих тварин. Некомерційна організація, покладається переважно на щедрість громадськості для задоволення основних потреб кинутих тварин, які перебувають під опікою в товаристві. Мова йде про ветеринарну допомогу, житло, харчування та реабілітацію. Адже організація не отримує субсидій, хоча має деякі контракти на надання послуг, які, однак, покривають лише частину витрат. Залежно від виду, догляд за твариною вартує в середньому від 500 до 1750 доларів.
Монреальське товариство захисту тварин пройшло довгий шлях із моменту свого заснування в 1869 році. Воно розвивалося разом із рештою гуманного руху — стаючи на захист тварин скрізь, де панує невігластво, жорстокість, експлуатація чи нехтування.
Джерела: