У другій половині ХІХ століття місто Монреаль переживало стрімке економічне зростання. Воно не без підстав претендувало на звання економічної столиці країни. З огляду на все це, щоб відповідати даному статусу, у ті часи у місті процвітало будівництво парків і інших громадських місць. Про те, як був створений парк Жанни-Манс читайте на montreal-name.com.

Фредерік Лоу Олмстед

Парк був частиною ландшафту Монреаля протягом дуже тривалого часу. З огляду на це, він мав багато назв і в ньому відбувалось багато різних подій. А почалось все з того, що комісія, створена міською владою, доручила архітектору Фредеріку Лоу Олмстеду розробку гори Маунт-Роял. Пізніше місто придбало землю на схід від неї, аж до авеню де л’Еспланада, між авеню де Пін і авеню дю Моун-Рояль. Цю територію було включено до складу майбутнього парку.

До слова, автор проєкту Фредерік Лоу Олмстед, свого часу, був автором Центрального парку в Нью-Йорку. Дехто вважає, що в Монреалі він створив одну із найкращих своїх робіт. У своєму проєкті Mount Royal Park Олмстед опирається на гірську тему обраного для парку місця. Він відштовхується від природного ландшафту, додаючи поетичний аспект. У своєму плані дизайнер створює різноманітні ландшафти й краєвиди, які поступово відкриваються глядачеві, поки він підіймається до вершини. 

Всі ці ландшафти змінюються дуже поступово й плавно. До слова, за бажанням Фредеріка Лоу Олмстеда все було влаштовано так, щоб доступ до вершини гори мали люди в інвалідних візках. Парк був урочисто відкритий у 1876 році й вважається одним із найважливіших досягнень дизайнера й архітектора. 

Поле Флетчера

Земля на захід від гори складається з рівної поверхні та невеликого кургану, відомого у народі як «Пагорб Флетчера». Цю рівнину використовували і як поле для гольфу, і як місце для військових навчань у період 1870-х та 1880-х років. Щоб швидко дістатися до обсерваторії, у 1885 році був побудований фунікулер.

А ще на схід від відкритої тут у 1883 році Avenue du Parc, проходила, так звана, Провінційна виставка. Регулярне проведення якої призвело до будівництва тут павільйонів і платформ. Наприкінці ХІХ століття у південно-східній частині вирівняли землю, а у 1902 році побудували ігровий майданчик для дітей. Приблизно, з 1890-х років стосовно східної частини парку почали застосовувати назву “Поле Флетчера”. 

Парк Жанни Манс

У 1910 році в Монреалі відбувся перший в Америці Євхаристійний конгрес. До Канади прибули десятки тисяч католиків і кілька тисяч вірян беруть участь у церемоніях, влаштованих на Полі Флетчера. Саме це місце обрано місцем проведення великої меси просто неба, у суботу ввечері. Захід збирає майже 200 000 вірян, про що звітують тогочасні газети. Євхаристійні конгреси пропагують Євхаристію та її соціальну місію євангелізації. Вони також є засобом боротьби з тенденціями до секуляризації, пропонуючи розкішні та емоційні церемонії, які мають на меті завоювати серця вірних.

Саме на хвилі цього з’їзду монреальські католики лобіювали перейменування цієї частини парку на честь Жанни Манс. Жінка була засновницею першого в Монреалі госпіталю, який тоді розташовувався на вулиці Сен-Поль. Пізніше, у 1861 році лікарню перенесено на Avenue des Pins, що зовсім поруч з парком. 

Неофіційно дуже багато франкомовних мешканців Монреаля називали частину парку Маунт-Рояль на схід від Парк-авеню “парком Жанни-Манс”. Все сталося вже давно, починаючи від дня проведення конгресу у 1910 році. Англомовні ж та єврейські громади, які також відвідували парк, продовжували використовувати назву “Поле Флетчера” ще багато років, про що свідчать романи письменника Мордеркая Рішера та ін. Але у 1990 році парк Жанни-Манс був офіційно саме так названий.