Історія гірничодобувної промисловості Квебеку бере свій початок практично з моменту відкриття Північної Америки. Саме тоді Жак Картьє вважав, що знайшов алмази та золото в Квебеку, на березі мису Діамант. Однак, коли Картьє привіз ці скарби  до Франції, то Пліній, ювелір Франциска I, розчарував його,  сказавши, що це кварц і пірит. Про історію відкриття родовищ корисних копалин у провінції Квебек читайте на montreal-name.com.

Гірничодобувна галузь

Що ж стосується гірничодобувної галузі, поки що, далеко не промислових масштабів, то перші поселенці та корінні канадці до європейської епохи займалися бартером, як зародковим засобом збуту, вже в ті часи. Обмін корисними копалинами, такими як мідь, золото, срібло та камінь, є звичним явищем для тубільців, які бажають придбати товари з Європи. Це був попереджувальний знак, який чітко вказував на те, що земля Північної Америки сповнена корисних копалин.

Відкриття першого родовища свинцю в Абітібі-Теміскамінгу датується 1686 роком. Тоді  це родовище було помічене мешканцями форту Теміскамінгу під керівництвом корінних американців. Згодом про це родовище на 200 років забули. Але у 1850-х роках воно було знову відкрите Е. В. Райтом. У 1890-х роках у родовищі добували свинець, цинк і срібло. Однак перші видобувні роботи почалися в Квебеку в 1840 році. Вже в цей час було виявлено кілька важливих родовищ корисних копалин, головним чином на півдні провінції. 

Золота лихоманка

Після того, як Клотільда ​​Гілберт випадково знайшла знаменитий самородок золота в Босе, Квебек пережив свою першу золоту лихоманку. Таким чином, у 1847 році побачила світ перша розробка алювіального золота. Крім того, приблизно в 1860 році в Естрі почалася значна розробка міді та сірки. В ці ж роки почали видобуток азбесту.

У 1906 році Альфонс Ольє та Огюст Рено відкрили перше родовище золота в регіоні Руен-Норанда, на березі озера Форчун. Попри це відкриття, регіон став шахтарським містом лише після того, як у 1922 році Едмунд Хорн, старатель з Нової Шотландії, знайшов родовище міді та золота на північ від озера Тремой. 

У 1920-х роках минулого століття гірничодобувна промисловість у Квебеку зазнала злету. 

Перший “гірничий бум” на початку століття стався ще через те, що були відкриті поверхневі поклади копалин. Другий сплеск був пов’язаний із відкриттям прихованих родовищ, після появи повітряної геофізики. До прикладу, відкриття масивних родовищ сульфіду цинку та міді в регіонах Матагамі та Джоутель. 

Ера Індустрії 4.0

Останні ж десятиліття XX століття, зі свого боку, характеризуються більш глибоким розумінням утворення родовищ і розвідкою на більших глибинах. Відкриття кількох родовищ, таких як шахти Ансіль, Буске 1 і Буске 2, Дойон, Лувікур тощо, якраз і знаменує цей період. 

Перші два десятиліття XXI століття були відзначені більшою турботою про гармонійну інтеграцію гірничих проєктів у навколишнє середовище. Таким чином, соціальна прийнятність майнінгового проєкту тепер є неминучою умовою, яку вимагають законодавці. З іншого боку, у цей період зростав ентузіазм щодо пошуку родовищ рідкоземельних елементів, літію та вуглецю (графіту), елементів, необхідних для багатьох комп’ютерних додатків та літій-іонних акумуляторів, що принесе користь енергетичному переходу, метою якого є, серед іншого, заміна вуглеводнів. 

Нарешті, що стосується видобутку корисних копалин, галузь поступово і невблаганно вступає в еру Індустрії 4.0, де комп’ютеризоване управління дозволяє операторам оптимізувати свою діяльність і дуже швидко приймати стратегічні рішення.