Колишня шахта Монреаль-Колрейн розташована в муніципалітеті Сен-Жозеф-де-Колрейн. Це родовище було відкрито в 1894 році після пошукових робіт. Рудник Монреаль-Колерейн експлуатувався для видобутку хромітів різними компаніями з перервами до 1945 року. Більш докладно про цей рудник читайте на montreal-name.com.

Відкриття хроміту

Сьогодні на місці видобутку не залишилося ніяких будівель. Тут можна побачити розкоп розміром 135 метрів завдовжки й 30 метрів завширшки, а в найглибшій частині він може досягати навіть 45 метрів. З південного сходу та заходу виїмку оточують відвали шахтних порід. Також дотепер збереглися старі залізничні колії. Шахта розташована на східному схилі Diamond Range of Hills. Хроміт зустрічається у вигляді зерен неправильної форми з округлими контурами. Вміст оксиду хрому в середньому становить 40%. Хроміт у цих родовищах дуже концентрований.

Відкриття хроміту в 1894 році Франсуа Провансалем і його сином Альфредом, було підтверджено Я. Обальським, гірничим інженером провінції, який ідентифікував руду. Того ж року було розпочато видобуток хрому в регіоні Колрейн. Багато хто шукав і відкривав родовища хроміту, так що між 1894 і 1898 роками в регіоні діяло майже 60 невеликих приватних шахт. Так почала свою роботу Монреальська шахта Колрейн. До 1900 року перші шахти, були дуже примітивними. В них всі роботи виконувались вручну і за допомогою молотів у поверхневих колодязях. Руда відвантажувалась в сирому стані, возом, запряженим волами чи кіньми. До “Chrome Siding” руда йшла по залізничній лінії Центральної залізниці Квебеку. З 1894 по 1900 рік було видобуто 3200 тонн руди. 

Перше закриття

У 1901 році шахта Монреаль Колрейн була придбана новою компанією, Montreal Chrome Co. У результаті шахта стала називатися “Монреальська яма”. У 1902 році ця компанія побудувала перший млин з п’ятнадцяти, для перероблювання низькосортної руди. Також було споруджено шахтарський табір, включно з резиденцією, офісами, іншими будівлями та збагачувальною фабрикою. У 1906 році Black Lake Asbestos and Chrome Co придбала всі активи Montreal Chrome Co і того ж року видобула 8000 з 9000 тонн, вироблених у регіоні.

З початку XX століття розробка хроміту стала дуже важкою. Збагачення хромової залізної руди, яку добувають у Квебеці й яке конче необхідне для її збуту, підвищує собівартість руди й ускладнює конкуренцію. Тому головний покупець, Сполучені Штати Америки, вважає за краще звертатися до країн по той бік Атлантики. Адже там руда більш збагачена  й легше обробляється. У 1909 році Монреальська шахта Колрейн припинила роботу. Однією з трьох великих компаній, які продовжували видобувати хроміт до 1909 року була Black Lake Asbestos and Chrome Co.

Робота під час Першої світової

Однак у 1915 році Перша світова війна ускладнила постачання хрому із-за Атлантики, необхідного для виробництва зброї. Починається, так звана “хромова лихоманка”, яка сприяє відновленню експлуатації родовищ хромітів. Після п’ятирічної перерви шахту Монреаль Колрейн взяв в оренду Орель Паре. 

У цей період декілька компаній довірили розробку своїх родовищ фізичним особам на умовах оренди. У зв’язку з цим ця шахта отримала нову назву – “шахта Ореля Паре”. Трохи пізніше, шахта перейшла в руки компанії Dominion Mines and Quarries Limited, і Паре продовжив контрактні роботи для покупців до 1918 року, оскільки, коли війна почала наближатися до кінця, майже всі шахти припинили свою діяльність. За цей період було відвантажено майже 20 000 тонн руди, що зробило шахту однією з найпродуктивніших у регіоні. Історія повторилась під час Другої світової війни. 

У 1945 році Шахту закрили. Це була остання діюча хромова шахта в регіоні Колрейн.