Єнот — надзвичайно розумна тварина, здатна використовувати, або правильніше робити висновки з різних ситуацій. Він зустрічається в найрізноманітніших середовищах існування, від тропічних регіонів Центральної Америки та Мексики до північніших екосистем Канади та помірних середовищ існування Сполучених Штатів. Він дуже добре адаптується до присутності людини. Важливо, щоб у нього був доступ до води. Тому він віддає перевагу вологим і прохолодним лісам. Попри це, його можна зустріти в сільськогосподарських та сільських районах, а також у передмістях або міських кварталах.
Зазвичай єнот обирає дупло дерева, як своє лігво, але він також може використовувати стару нору бабака, печеру, шахту, покинуту будівлю, гараж, каналізацію або, навіть будинок, чи сарай, димар тощо. Про те, чому та де живуть єноти в Монреалі, та як вони адаптуються до міського середовища мегаполіса читайте на montreal-name.com.
Адаптація до мегаполіса
Усі ті єноти, які обрали місцем свого проживання велике канадське місто Монреаль дуже добре адаптувалися до міського життя. Тварини живуть у парках, житлових районах навіть у центрі міста. Вони добувають їжу в сміттєвих баках та садах. Там же вони шукають притулку в дуплах дерев, на горищах, у димоходах та інших затишних місцях. Їхня присутність у Монреалі стає дедалі помітнішою. Ці милі з вигляду тварини відомі своїми навичками розв’язання проблем та адаптацією до міського життя, навіть у мегаполісі.
Існує така думка, що монреальські міські єноти розвиваються значно динамічніше, ніж сільські. До прикладу, на Західному острові нині можна знайти від 35 до 40 єнотів, увага, на квадратний кілометр. А на горі Роял взагалі знайшли 68 цих тварин на квадратний кілометр. Для порівняння, у диких районах зазвичай можна віднайти не більше чотирьох-п’яти тварин на квадратний кілометр. Відколи вони переїхали до міста, то стали товстішими та лінивішими, але також розумнішими й мудрішими. І вони процвітають. Та кількість єнотів, яка нині живе на горі Роял, яскраве тому підтвердження.
Коротко кажучи, єноти є невіддільною частиною ландшафту Монреаля, і їхня присутність може вимагати заходів для мінімізації незручностей, які вони можуть спричинити.
Що цікаво, мешканці Монреаля відчувають співчуття до єнотів у такі моменти, але зовсім не бояться цих тварин. Та чи варто їх остерігатися, виходячи з досвіду? Протягом 15 років у великих парках Монреаля цих істот вакцинують проти сказу та собачої чуми, яка вражає собак та інших ссавців, таких, як ласки.
Обережно, єноти!
Крім того, єноти також можуть бути переносниками деяких паразитів, які можуть заразити людей, наприклад Baylisascaris. Небезпека даної інфекції саме для людини полягає в тому, що вона протікає безсимптомно, але при цьому може вражати нервову систему та, навіть спричиняти сліпоту. Однак, справедливості заради, у людей вона трапляється вельми не часто.
До прикладу, у Сполучених Штатах було підтверджено лише 13 випадків енцефаліту, спричиненого паразитом Baylisascaris, у Канаді взагалі, лише один аналогічний випадок. Та, як відомо, береженого Бог береже, а тому спеціалісти рекомендують носити маску під час прибирання ділянки, забрудненої послідом єнота.
Нині мешканці мегаполіса мають прийняти той факт, як безсумнівний — єноти оселилися в їхньому місті. Ще одне питання, чи є ці тварини шкідниками? Яку таку шкоду можуть принести ці милі створіння, окрім спорожнення сміттєвих баків, зайняття деяких міських горищ, засмічення каналізації або спустошення садів.
Список, погодьтесь, досить суттєвий. Навряд чи комусь сподобається, приміром, що в нього на горищі хтось оселиться, і при цьому буде спустошувати, свинячачи, сміттєвий бак. Але ці проблеми можна досить легко вирішити, якщо вжити запобіжних заходів для належної герметизації отворів і сміттєвих баків. І тоді, як стверджують ті, хто із цим стикався, ви будете отримувати, навіть більше незручностей від вивірок, ніж від єнотів.
Ореол проживання
Парки, парки, і ще раз парки. Саме так, єноти полюбляють жити в парках. Але це не панацея. Тварини настільки добре адаптуються до міського життя, що незабаром, як стверджують експерти, може з’явитися підвид — єнот міський. Життя в місті змінює поведінку єнотів і направляє їх на новий еволюційний шлях.
Досвід показує, що вони рідко залишають свою територію у два-три квартали, ретельно уникаючи перетину головних артерій. У цій міській місцевості вони можуть часто знаходити десяток, як мінімум, схованок — гаражі, сараї, горища та інші господарські споруди. Вони чекають там настання темряви, обмірковуючи, як найкраще відкрити сміттєвий бак, своє основне джерело їжі. Взимку активність єнотів падає майже до нуля. Замість того щоб впадати в сплячку, вони просто сплять у норах або укриттях.
Відтак спеціалісти, а саме Дені Фурньє, технічний співробітник з управління дикою природою в Управлінні великих парків Монреаля, певен, що в мегаполісі єноти дуже добре адаптуються до міського життя. Єдине, що може скласти труднощі, це пошук постійного джерела води. У всьому іншому, з огляду на те, що в міському середовищі немає природних хижаків, життя для єнотів тут на кшталт курорту.
Гора Роял і єноти
Оглядовий майданчик Камілієн-Хауд на горі Роял, відоме місце зустрічі закоханих. Але, крім того, це також місце більш незвичайних і цікавих зустрічей. Саме тут люди, віднедавна, постійно зустрічають єнотів. З цікавого й оптимістичного, що відомо про єнотів, які тут живуть — за три роки на острові Монреаль серед єнотів не було виявлено жодного випадку сказу.
З неприємного й песимістичного, через перегодовування у тварин, зрештою, розвиваються численні проблеми зі здоров’ям. Вони стають занадто лінивими та довірливими до відвідувачів, але ця близькість небезпечна для обох видів. Також була інформація про кілька випадків укусів тваринами відвідувачів, хоча точної статистики щодо цього немає.
Нині гора Роял є місцем досить високої щільності “полоскунів”. Годування їх із рук, що, як повідомляється, стало звичкою для кількох десятків відвідувачів, змінює їхню поведінку та шкодить їхньому особистому добробуту. Парадоксально, але єноти стають менш сором’язливими, та більш агресивними, коли їм відмовляють у їжі.
Ще одна проблема, за словами спеціалістів, нині на горі Роял нерідко можна знайти огрядних єнотів вагою майже 13 кг, що вдвічі перевищує середній показник для їхніх однолітків. Відтак усе більше єнотів починає залежати від людей у харчуванні. Тенденція досить неприємна, особливо з огляду на те, що всіх попереджають, що цього не слід робити, що це є потенційно небезпечно для тварин.
Адже, як відомо, ці маленькі ссавці, вмілі, дуже розумні та хитрі. Вони не мають собі рівних, коли справа доходить до відкриття найскладніших сміттєвих контейнерів для пошуку їжі. Не дивлячись на те, що годування тварин вважається корисною, та навіть сердешною справою, насправді це не так.
На прикладі єнотів, однозначно, можна сказати, що годування диких тварин це не чеснота, а радше навпаки — вада. Вона шкодить саме тваринам, у цьому випадку єнотам з гори Роял. Адже дикі звірі, мають самі знаходити все необхідне у своєму природному середовищі, саме так вони пристосовуються до того середовища, в якому живуть і навчаються виживати.
Джерела:
- https://reporterre.net/Futes-et-curieux-a-la-rencontre-des-ratons-laveurs
- https://www.lapresse.ca/environnement/201102/25/01–4374214-les-ratons-laveurs-rois-de-la-jungle-urbaine.php
- https://www.lapresse.ca/actualites/grand-montreal/201205/03/01–4521697-des-ratons-laveurs-trop-populaires-au-mont-royal.php