XXI літні Олімпійські ігри 1976 року мали відбутись у Монреалі. Місто готувалось зустріти їх достойно. Однією з родзинок Оліімпіади-76, мав стати Олімпійський парк, в купі з Олімпійським селищем, Олімпійським стадіоном та ще кількома спорудами. Про те, як готувались до Олімпіади та будували славетний Олімпійський парк читайте на montreal-name.com.
На межі зриву
Не дивлячись на те, що Олімпіада мала стартувати у 1976 році, вже у квітні 1972 міська влада Монреаля оприлюднила плани та ескізи тих споруд, які запланувала збудувати для проведення Олімпійських ігор. Фундаментні роботи почалися роком пізніше у 1973.
Керівником глобального проєкту став французький архітектор Роже Тайлібер. Але у наступні кілька місяців його, як і всю команду очікував неприємний сюрприз. Через кілька місяців після початку, будівельні роботи були припинені. Розпочались страйки робітників. В повітрі запахло невизначеністю й побоюванням найгіршого, що Монреаль не встигне підготуватись до проведення Олімпійських ігор. Чутки й розмови про те, що місто ніколи не підготується до Олімпіади в строк, вже розносили, як довершений факт. Різні групи забажали скористатися з ситуації, а саме, з того, що угоди мали стислі строки виконання. Були збільшені бюджети вартості будівництва до астрономічних цифр. Саме в таких умовах доводилось працювати тим, хто взявся до справи.
Олімпійський парк
Олімпійський парк займає площу більш ніж 55 гектарів. Він розташований у районі Хочелага-Мезоннев, вздовж вулиці Шербрук. До його складу входять стадіон, похила вежа якого має статус найвищої у світі. А також басейн і велодром.
Неподалік від парку розташоване олімпійське селище для спортсменів. Це місце де вони жили, в той час, як не змагалися. Селище за час проведення змагань прийняло понад 9,5 тис. спортсменів, осіб, що їх супроводжували та делегатів.
Олімпійський стадіон Монреалю теж працював на всю потужність. Він прийняв усі змагання з легкої атлетики, а також півфінали та фінал з футболу, а на завершення ще й Гран-прі з конкуру. Змагання з водних видів спорту проходили в басейні, встановленому під грот-щоглою. На велодромі відбулись змагання з велоспорту та боротьби дзюдо. Спортзал, сауни, кімнати релаксації та масажу, медичний пункт, приймальний пункт, кафетерій та засоби електронного контролю, всі ці атрибути будь-якої Олімпіади, також доповнюють Олімпійський парк.
Витвір архітектурного мистецтва
Ще кілька об’єктів у Монреалі були спеціально побудовані для цих ігор або були реконструйовані. До таких можна віднести басейн для веслування.
Крім того, використовувалась інфраструктура місцевих університетів. Наприклад, стадіон Персіваля-Молсона в Університеті Макгілла та приміщення Монреальського університету. Деякі змагання проходили за межами Монреаля, в Університеті Лаваля в Квебеку, у Палаці спорту в Шербруку, на стрілецьких майданчиках у Л’Акаді та Джолієтт. Не слід забувати про кінні траси Бромонта в східних містах. Ба більше, деякі змагання проходили навіть за межами Квебеку, у містах Торонто та Кінгстон.
Але, щоб там не говорили, та найунікальнішим витвором архітектурного мистецтва був і залишається Олімпійський стадіон.
Хоча цілий мільярд доларів, які інвестували в його будівництво довго ще викликали суперечки та дискусії. І це не говорячи вже про додаткові витрати на добудову щогли та знаменитого даху. Та всі ці дискусії не змінять той факт, що стадіон є унікальним витвором архітектурного мистецтва у своєму роді.
Сьогодні Олімпійський стадіон вважається однією з головних туристичних визначних пам’яток Монреаля. До слова, в колишньому Олімпійському селищі побудували звичайні квартири.