Гідроенергетика — це вид енергії, що виробляється потоком води. Кількість виробленої енергії  змінюється залежно від об’єму води та її швидкості: чим більше води й чим швидше вона тече, тим більша кількість виробленої енергії. Тому багато гідроелектростанцій будують біля  водоспадів. Про будівництво перших гідроелектростанцій у Квебеці, які забезпечували електрикою Монреаль читайте на montreal-name.com.

Початок гідроенергетики

Для виробництва енергії вода подається через турбіни, іноді через  дамбу. Вона обертає турбіни, які, своєю чергою, обертають генератори, виробляючи електроенергію. Відновлювана та відносно екологічно чиста гідроелектроенергія є найбільшим джерелом  виробництва електроенергії  в Канаді.

А розпочалось все не з Канади, а зі Сполучених Штатів Америки. Саме введення в експлуатацію першої електростанції в США Томасом Едісоном у 1882 році ознаменувало початок ери гідроенергетики в Америці. Канада швидко почала наслідувати цей досвід. Справді, у 1885 році перша гідроелектростанція була введена в експлуатацію поблизу водоспаду Монморансі для освітлення міста Квебек. Через три роки в Шербруку була побудована ще одна гідроелектростанція. У 1897 році електростанція Saint-Narcisse забезпечувала місто Труа-Рів’єр. На той час двадцяти семи кілометрова транспортна лінія була найдовшою у всій Британській імперії.

Перша в Монреалі

У Монреалі в 1892 році на каналі Lachine була побудована перша гідроелектростанція. У 1901 році бізнесмени заснували компанію Montreal Light, Heat and Power Company. Через купівлю або злиття компаній вона швидко стала єдиним у місті постачальником електроенергії. 

Ще одна компанія Shawinigan Water and Power, заснована в 1898 році, швидко розширила свою територію в Морісі та навіть постачала електроенергію в регіон Монреаля в 1903 році. Ці дві компанії протягом кількох років залишатимуться найважливішими та найпотужнішими гравцями в електротехнічній промисловості Квебеку.

У провінції Квебек на початку XX століття панували приватні електроенергетичні компанії, на відміну від, скажімо провінції Онтаріо, де електроенергетичні компанії були державними.  

Гідростанції в кожній провінції

На рубежі століть спостерігався швидкий розвиток гідроелектростанцій і поступове збільшення напруги в передачах. Експлуатуються більш віддалені об’єкти, а лінії електропередач розширюються, щоб задовольнити поступове, але значне зростання попиту на електроенергію. У 1903 році гідроелектростанція, розташована в  Шавінігані , Квебек, забезпечила  Монреаль  лінією електропередачі 50 тис. Ватт, довжиною 135 км. У 1910 році  компанія Ontario Hydro транспортувала гідроелектроенергію, вироблену на Ніагарському водоспаді, напругою 110 тис. Ватт.

У 1900 році загальна потужність гідроелектростанцій Канади досягла 133 тис. кіловатів (кВт). Ця електроенергія виробляється в основному в Квебеку та Онтаріо, де поблизу міських центрів є цікаві гідроелектростанції. Приморські  острови, Альберта та  Британська  Колумбія  також мають свої, хоча й дещо менші електростанції. Протягом наступних 10 років великі гідроелектростанції були побудовані в кожній провінції, крім Острова Принца Едуарда  та  Саскачевану. У 1906 році Yukon Gold Company побудувала гідроелектростанцію на річці Дванадцять Миль у Юконі. На початку 1950-х років гідроелектростанції постачали електроенергію на північні території. Гідроелектроенергію в Саскачевані не виробляли до початку 1960-х років, коли проєкт розвитку річки Південний Саскачеван почав забезпечувати контроль і регулювання головного вододілу провінції.