Реальність сучасного життя полягає в тому, що  ми не можемо уявити подорож, скажімо, Квебеком, не перевіривши що за сюрпризи готує нам прогноз погоди протягом цієї мандрівки. Та, що там Квебеком, ми навіть не виходимо з дому в Монреалі, не подивившись прогноз погоди, навіть якщо всього потрібно переїхати з передмістя до центру. Та чи завжди так було? Про те, як у Монреалі зароджувалась метеослужба, читайте на montreal-name.com.

Перші метеоспостереження

Першими, хто помітив, що атмосферні явища пов’язані з рухом хмар були вавілоняни. Саме їх можна вважати фундаторами науки під назвою метеорологія. Гіппократ, Арістотель та інші стародавні вчені теж говорили про метеорологічні науки. Близько 100 року до нашої ери в Афінах греками був побудований флюгер, на мармуровій вежі. Однак, при всьому цьому, справедливості заради, слід зауважити, що до епохи Відродження метеорологія базувалася переважно на забобонах і кількох емпіричних уявленнях. І лише починаючи з 1582 по 1597 рік великий данський астроном Тихо Браге записав перші регулярні метеорологічні спостереження. Тоді ж в Італії з’явився маятниковий анемометр, а також термометр, барометр і опадомір.

Університет Макгілла

Метеорологія прибула до Канади у ХІХ столітті. У Торонто лейтенант Ріделл, офіцер британських збройних сил, заснував першу метеорологічну обсерваторію. Регулярні спостереження на ній почалися 1 лютого 1840 року на території Королівського коледжу, нині це Торонтський університет.

Інформувати широку громадськість про погоду, яка очікується, метеорологи Канади розпочали приблизно в 1890 році. Цікаво, що перші прогнози розповсюджувались у залізничних вагонах у вигляді малюнків та схем. Таким чином, у поїзді, сповіщали про настання гарної чи поганої погоди у тому ж напрямку, куди він їхав. 

У Квебеку першу метеорологічну станцію відкрили у 1862 році. Це було зроблено в Монреальському Університет Макгілла. Друга станція була встановлено в старій столиці в 1870 році, а  третю відкрили в 1874 році в Пуент-о-Фетер. Потім були створені станції  Кап-Мадлен і Кап-Чат у 1883 році.  Якщо уважно придивитись, то можна помітити, що всі ці станції були встановлені вздовж маршруту кораблів. Це було зроблено для полегшення навігації. 

Кліматичний дозорний

Але в Монреалі на цьому не зупинились. Тут встановили особливу метеостанцію для спостереження за погодними умовами. Вона широко відома як “кліматичний дозорний”. Складається з 10-метрової вежі, оснащеної низкою метеорологічних інструментів. Це один із семи вартових фіксованої мережі спостереження Долини Святого Лаврентія для проєкту “Адаптивна система спостереження за Землею”.

Метою цього проєкту є спостереження та документування регіонального клімату долини річки Святого Лаврентія, щоб краще зрозуміти, як цей регіон змінюється з точки зору біорізноманіття та клімату в контексті глобального потепління. Передмістя Монреалю Мон-Сент-Ілер особливо добре підходить для цього дослідження, оскільки це місце підвищене стосовно річки Святого Лаврентія.

У співпраці з Університетом Макгілла, Університетом Квебеку в Монреалі та Університетом Північної Британської Колумбії була реалізована адаптивна система спостереження за Землею в рамках інфраструктурного проєкту Канадського фонду інновацій.

Отже, як бачимо, метеорологічна служба Канади в наш час, є службою уряду Канади, основним завданням якої є покращення громадської безпеки та попередження про погоду, прогнозування погодних умов. А також спостереження за глобальними процесами, такими як глобальне потепління.