Згідно з Кіотськими протоколами Канада взяла на себе зобов’язання зменшити викиди парникових газів в атмосферу. Завдання не з легких, хоча б тому, що для досягнення цієї мети, на сьогодні існує не так багато відомих і доступних методів, як це зробити. Біодизель — це один з них. Про те, як в Монреалі просували альтернативне паливо для автобусів та який ефект від того очікували читайте на montreal-name.com.

Що таке біодизель?

Біодизель — це екологічно чистий вид біопалива, який використовується для заміни нафтового дизельного пального. Як правило, це пальне виготовляється з місцевих відновлюваних ресурсів. Наприклад, біопаливо можна виготовляти з переробленої кулінарної олії, тваринного жиру або рослинної олії. Зазвичай, з етичних міркувань, слід використовувати олію, яка не передбачає використання сільськогосподарських угідь, призначених для вирощування харчових продуктів.

Використання біодизеля спрямоване, серед іншого, на завершення вуглецевого циклу: рослини, які є основою використовуваної олії, попередньо споживали вуглекислий газ з повітря під час свого росту, перш ніж викинути його в атмосферу під час спалювання. Таким чином запобігається фактичне утворення вуглекислого газу.

Крім того, біопаливо значно зменшує викиди сірки та золи. А це два основні компоненти смогу й одна з особливостей роботи дизельних двигунів. До того ж скорочується кількість викидів парникових газів та зменшується кількість викидів чорного диму від дизельних двигунів.

Проєкт біодизельного автобуса

Для того, щоб просувати альтернативу використанню пального на нафтовій основі у 2000 році Groupe Alternatives Biodiesel уклала угоду з Societe de transport de la Communauté Urbaine de Montréal (STCUM, відома як STM). Згідно з домовленостями у Монреалі запустили проєкт біодизельного автобуса. Що правда — це був пілотний проєкт. 

На той час було цілком можливо ввести певну частку біодизеля в паливні суміші автобусів без необхідності модифікувати їхні двигуни чи розподіл палива. 

До того ж мета організаторів проєкту полягала ще й у тому, щоб продемонструвати здатність біопалива замінити дизельне пальне на основі нафти та забезпечити впевненість у можливостях цієї зеленої енергії. Це своєю чергою, мало посприяти розвитку виробництва та розподілу біодизеля у Квебеку, та в Монреалі. Тут мав бути створений простір, який би сприяв ​​проєкту відновлюваної енергії. Автори проєкту мали на меті довести в першу чергу громадськості, транспортним компаніям і постачальникам міського транспорту, що використання біодизеля не є шкідливим для транспортних засобів та їх механіки. 

Результату досягнуто?

До того ж створити позитив у масах навколо біодизелю, як екологічного пального. Це б мало посприяти тому, що для покращення суспільного іміджу, компанії почали б його використовувати. Відбувся б, так званий, хвильовий ефект. Ну й найголовніше, у довгостроковій перспективі, були б зменшені викиди парникових газів, зменшений ефект смогу в місті, а відповідно покращився екологічний стан Монреалю. 

У підсумку цей проєкт приніс позитивні результати. Проєкт був успішно завершений, враховуючи, що це був пілотний проєкт, який між тим призвів до існування біобусів, які почали їздити вулицями Монреаля з 2002 року. Автобуси їздять на паливі, що складається з 20% біодизелю. Цей приклад наявно показав, що в Монреалі є можливість використання енергії, альтернативної нафті. А банери, які розміщені на цих автобусах привернули увагу громадськості до цієї ініціативи, що полегшує завдання будувати мережу організацій і підприємств, які зацікавлені в розвитку біодизельної промисловості Квебеку й Монреалю.